Росіянам, щоб пам’ятали Середа, Кві 9 2014

* * *

окупантів будемо вбивати.
і рука не здригнецця
dixi

Leave a Response »

 

Ендорфіни Вівторок, Лис 19 2013

* * *

подився “дискавері”, якась передача про людський організм і щось таке біохімічне. черговий раз переконався, що людство саме себе зажене до могили через самих себе ж! головний мозок і вища нервова діяльність перетворені людьми на власний бич, на довбешку, якою людство самих себе щоденно і щогодинно дубасить по власній голові. зате прості поліпептидні хімічні сполуки, що виробляються нейронами того ж таки головного мозку і за структрою нагадують опіати, дають людині, практично все, чого вона прагне: позбавляють болю, поліпшують емоційний стан, нормалізують артеріальний тиск та дихання, забезпечують нормальну діяльність нирок і системи травлення, а також благотворно впливають на роботу регуляторних систем організму вцілому. навіть мізерна кількість цих сполук здатна викликати у людини ейфорію.
це – ендофіни.
блеать, не ВВП стопіцсот тисяч на душу, не духовне просвітлення, не позаземне кохання, ані всесвітнє благодєнсвіє, а усього лишень лейцин-енкефалінова пептидна хімічна сполука!
она проблема – ендорфіни виділяюцця організмом не завжди, а лише за певних обставин, як-то у стресових ситуаціях або при значних і тривалих навантаженнях чи травмах для зменшення больових відчуттів.
але ж у людини є голова на плечах і вона може шукати вихід з будь-яких ситуацій, а тому знайдено способи штучно викликати викид ендорфінів різними шляхами, наприклад: споживання певних продуктів (перець чилі, гіркий шоколад)
прослуховування музики, зокрема класичної, заняття спортом, пов’язані з тривалим навантаженням (теніс, біг, плавання), зосередження на приємних думках та емоціях, ну і, звісно, секс і sex.

а ще ось що подумав у цьому зв’язку: погоня за якимось примарними ідеалами, пошуки сенсу життя, страждання-переживання, бентежність – то все лиш пил і тлєн, а от ендорфіни – це все, що потрібно людині для щастя! тому заведу однойменний тег.
і слава гіпофізу!
у мене все

2 Responses »

 

Дещо про мову Понеділок, Лип 29 2013

* * *
Читаю зараз книгу про потаємну життєву, приховану від стороннього ока, серцевину Італії та її жителів. Натрапив на прекрасну фразу, котра напрочуд точно і повно описує і мої особисті відчуття:

“Своєрідний сум завжди панував серед освічених італійців, але більшість з них, щоб уникнути самогубства чи божевілля, використовували відомі кожному шляхи до втечі: пристрасть до жінок, до їжі… понад усім, до приємноі на слух мови”

(с) Ігнаціо Сілоне

Як вам?

22 Responses »

 

Дещо про гроші-2 Вівторок, Лип 24 2012

Зараз маю вільний час, а тому читаю грубі літ.журнали з різними серйозними темами у заголовках. От прочитав нині один з тематичною вивіскою “Бабло” – присвячений чомусь філософії і, звісно, – грошам.

Тому я знову про гроші.

Серед іншого, майнула така думка: висловлювання “гроші – ніщо” і “гроші – все” є однаковою мірою невірними. Погодьтесь, що гроші дають свободу і незалежність (пропорційно їх кількості). Проте за гроші не купити кохання, дружбу, молодість чи здоров’я (хоча вони, звісно цьому і можуть немало посприяти).

І щастя – також категорія, котру не виміряєш грошовим еквівалентом. Гроші взагалі погано поєднуюцця з духовністю, хоча відкидати таку можливість, ясна річ, ніхто не збираєцця також, оскільки існують ці поняття паралельно одне одному.

Бідність не містить у собі жодних таких чеснот як духовність, радість, доброчесність, порядність. І сенс життя не може полягати у бідності. Злидні псують людей не менше, ніж багатство, породжуючи заздрість, злобу, лінощі і ненависть.

Гроші (поза їх кількість) також не принесуть ні щастя, ні добра, ні задоволення, ані душевного спокою чи людської мудрості.

А тому висновок – гроші нейтральні, вони не є добро чи зло самі собою. Гроші є тим, що вкладають у них люди.

59 Responses »

 

Дещо про гроші Четвер, Лип 21 2011

Останнім часом я помітив: я надто багато думаю про гроші. Ми всі забагато про них думаємо.

При цьому замало – про людей. Наразі гроші мають над нами величезну владу. І це все можливо тому, що ми впевнені: за гроші можна все купити і продати. Якщо в тебе є гроші, ти успішно закінчиш школу, втупиш до хорошого університету, отримаєш добру роботу, зробиш кар’єру, станеш депутатом, матимеш повагу. Ми вже не сподіваємося на власні здібності і розум чи людські якості так, як сподіваємося на гаманець.

Ми забагато думаємо про гроші. Ми забагато говоримо про гроші. І тому вони отримують над нами забагато влади.

Така зосередженість на державному рівні на грошах, економіці — це наша трагедія. І все це від того, що люди, які зараз у при владі — не є елітою. Вони не мають того відчуття, розуміння, бачення майбутнього, не мають самі відповідного виховання і потрібних людських вартостей.

Гроші звісно потрібні, і необхідно шукати мож­ливості для покриття витрат і повернення боргів. Але той підхід, який панує зараз є дуже однобокий. Матеріальна сторона – не є однією єдиною запорукою блага. Чи як?

102 Responses »