Сильна Україна понеділок, Лис 30 2009 

Advertisements

Benedictus de Spinoza вівторок, Лис 24 2009 

Барух де Спіноза народився 24 листопада 1632 року у Амстердамі, помер 21 лютого 1677 року у Гаазі.
Філософське вчення Спінози можна розглядати як вищий етап перетворення пантеїзму в матеріалізм. Багато в чому цьому супроводжувало вплив на Спінозу найбільших діячів того часу: Джордано Бруно, Декарта, Т. Гоббса і Т. Бекона. Однак, Спіноза пішов далі, ніж вони].
Однією з визначальних рис філософії Спінози є принцип механічного детермінізму, який у його вченні обумовлює абсолютно всі явища природи, включаючи власне людину. Тобто, філософ вважає, що все має мати причинне пояснення. Основним способом викладу філософських проблем у Спінози є геометричний спосіб, який невіддільний від його ж раціоналізму. Він був переконаний, що закони людської свідомості ті ж, що і закони природи, тобто був впевнений в абсолютній і повній пізнаванності світу. Ця впевненість реалізується у Спінози у спробі вивести всю систему природи дедуктивно-раціоналістичним шляхом.
В основі вчення Спінози про природу лежить вчення про субстанцію, яку він ототожнює з Богом, тобто з природою. Під субстанцією Спіноза розуміє те, «…що існує саме по собі і являється саме через себе…». Згідно з цим вченням сутність субстанції складається з складових, які іменуються атрибутами. Богу, тобто природі, притаманне нескінченне число атрибутів, але наше пізнання зводиться до двох з цього нескінченного числа атрибутів. Перший з них визначає тілесну субстанцію – це атрибут протяжності. Спіноза пояснює протяжність у фізичному сенсі, як заперечення порожнечі. Це типовий прояв механіцизму у поглядах на природу. Однак субстанція, за Спінозою, не зводиться до протяжної матерії, так як їй властивий ще й атрибут мислення. Складність людського організму – це результат діяльності людської душі, яка, згідно твердженню Спінози є не якоюсь особливою відмінною від тіла сутністю, а сукупністю розумових здібностей людини. Людська душа – лише один з модусів атрибуту мислення, частка «нескінченного розуму Бога».
Свобода і необхідність… Вирішення цього питання займало видатні уми ще з античних часів. Спіноза підходив розв*язання цієї етичної проблематики не відокремлюючись від поняття субстанції (тобто власне Бога). В центрі його уваги – питання про можливість існування в абсолютно детермінованому світі свободи. У розумінні Спінози субстанція – єдина основа необхідності та свободи. Саме Бог (субстанція) – є абсолютно вільним, бо все, що він здійснює, випливає з його власної необхідності, з творення ним необхідності. Необхідність створюється, а не існує незалежно від самого акту творіння. Людина як модус особливого роду має обмеження своєї волі у зовнішніх обставинах. Однак у разі використання цих зовнішніх обставин для творіння, для досягнення людських цілей свобода і необхідність не суперечать одне одному, а стають основою взаємного існування. Без необхідності, без урахування законів буття людині неможливо виявити своє існування. Сваволя обставин позбавляє людину свободи волі, лише необхідність протікання процесів буття дає змогу виявити власну волю щодо використання цієї необхідності людиною – свободу особистості. Таким чином Спіноза робить висновок про те, що свобода полягає у пізнанні необхідності.

Камелот середа, Лис 18 2009 

Перечин – Кам"яниця – Ужгород

готельний комплекс "КАМЕЛОТ"

Остання неділя жовтня…



Більше про Невицький замок дивіцця ТУТ>>>

Coco avant Chanel понеділок, Лис 16 2009 

 На вихідні подивився «Коко до Шанель» – екранізовану біографію, що розповідає про легендарну особистість – дизайнера Коко Шанель. Сюжет сфокусований на тому періоді, коли вона ще не була знаменитим законодавцем мод, який одягнув жінку у чоловічий костюм і маленьке чорне плаття, і звали її ще Габріель. Одрі Тоту була надзвичайно гармонічною у ролі Коко )))
всім раджу переглянути…

З Богом! Починаємо… середа, Лис 11 2009 

Довго користувався mamba для ведення щоденника, аж поки сьогодні не прийшов сюди.
Ну спробуємо розпочати своє життя тут!