Аліса у країні 3D понеділок, Бер 29 2010 

«Ах, с этим ничего не поделаешь, – сказала кошка, – здесь все сошли с ума».
«Откуда же ты знаешь что я сошла с ума?» – спросила Алиса.
«Ты должна быть такой, – сказала кошка, – иначе бы ты здесь не была»

Минулими вихідними нарешті не без зусиль вдалось познайомитись з баченням Тімом Бартоном продовження моїх дитячих вражень від такої ж дитячої літературної класики – «Аліси в країні чудес» та «Аліси у Задзеркаллі».

У фільмі Бартона навряд чи можна знайти або ж хоча відчути спорідненість персонажів із героями творів Льюїса Керрола, де Аліса «переміщуєЦЦя» від одного химерного персонажу до іншого. Тому, мабуть, режисер вирішив додати у класичну історію «екшн» та «глибину».

Сценаристи і режисери створили свою власну історію, задіявши керролівських персонажів. За сюжетом стрічки, 19-річна Аліса Кінґзлі має заручитися із нелюбим їй молодим та бундючним лордом. На святкуванні заручин, дівчина помічає білого кролика у жилетці і біжить за ним. Далі – падіння у нору та зустріч із химерними жителями Низокраю.

Виявляється, що Аліса вже була там у дитинстві, але забула про це (сюжет аналогічний спілбергзькому Пітеру Пену). Тепер їй доведеться боротися із жорстокою Червоною Королевою, яка тероризує її друзів за допомогою страшного дракона Жерберковта (Jabberwocky). Бік Аліси беруть Біла Королева, Божевільний Капелюшник, Чеширський Кіт, Соня а також Круть та Верть.

Досить кумедним було те, що у фільмі одяг Аліси не зменшувалася разом з нею, як це було в книжковому оригіналі, що дозволяло милуватися Алісою в різних туалетах. Наприкінці фільму, Аліса, як і належить сучасній пристойної феміністці, починає займатися бізнесом, а не віддаватися хитромудрим мріям і заплутаним снам.

Загадка фільму у тому, як на одному шматку целулоїду змогли уміститися два протилежні світогляди та дві абсолютно несхожі між собою творчі особистості. Творчість Льюїса Керрола близька до постмодернізму, який полюбляє мовні ігри та розхитування сталих ідентичностей. В той же час Тім Бартон – типовий модерніст, який прагне насамперед самовираження. Він усе життя розповідає одну-єдину історію, що базується на переживаннях власного дитинства та юності.

У фільмі Бартона навряд чи можна знайти або ж хоча відчути спорідненість персонажів із героями творів Льюїса Керрола, де Аліса «переміщуєЦЦя» від одного химерного персонажу до іншого. Тому, мабуть, режисер вирішив додати у класичну історію «екшн» та «глибину».

Зрештою, Бартон переробив дилогію про Алісу «під себе»: дівчина стала дивачкою та фантазеркою, що конфліктує із вікторіанськими нормами та правилами. З’являються у фільмі й батьки Аліси, яких не було в оригінальних творах. Врешті-решт, після відвідин Низокраю, Аліса полишає жіночий світ кринолінів, фіжм і кніксенів та перетворюється на високого, стрункого, блідого та дивакуватого андрогіна, типового героя фільмів Бартона. Та й сам Низокрай набув типових бартонівських рис: у саду, поряд із балакучими квітами, можна помітити Дерево Душ із «Сонної ущелини» та підстрижені кущі а-ля «Едвард Руки-Ножиці». У баладі книжкової «Аліси» Жирберковта перемагає відважний юнак, чий подвиг у фільмі повинна здійснити сама Аліса. Що вона, ясна річ, і робить, нагадуючи при цьому Жанну д’Арк в чарівно-сексуальному обладунку і кольчузі, що еротично подзенькує у неї на стегнах. Зовнішність юної, але повнолітньої Аліси вдало доповнюють біляві кучері, що хвилюються по її плечах. Дівчина чарівно юна, але глідачів інформують, що вона дев’ятнадцятирічна, тому педофілом ніхто себе не відчує. :]

Джонні Депп як завжди чарівний, але схожий на свого героя з шоколадної фабрики. Про свою іпостась Едварда Руки-Ножиці він також не забув 🙂
Абсолютно потрясні і кумедні улюблені персонажі книги: Чеширський Кіт з голубуватим рестайлингом та блакитна гусінь з моноклем, цо курить кальян і є провидцем-філософом. Правда, гусінь я уявляв з пушком по тілу… 😉

І хоча «Аліса у країні чудес» повністю позбавилась керролівського духу, стрічка залишає чудові враження. Вона яскрава, динамічна та місцями дуже кумедна. А додаткової чарівності картині надає неперевершений український дубляж. Коли у вас немає завищених очікувань (адже «Аліса» видається такою книжкою з вкрапленнями езотерики, зі складними конотаціями, з таємними змістами і іншими витівками), то фільм вам сподобається. Режисер не ставив собі завдання в точності повторити книгу, тому фільм «Аліса в Країні чудес» – не ребус, не інтелектуальна вигадка, а фільм-казка. Мені здалося, що дуже правильно вибрана актриса на роль Аліси – зовсім неочевидна на перший погляд дівчинка. І в цьому теж є смак.

У певному сенсі цей фільм для маленьких дітей. Але якщо у дитини є п’ять уявних «Аліс» (а останнім часом перевидань книг, записів казок було чимало), то передбачити, як ця Аліса «подружиЦЦя» з усіма іншими, досить важко. Оскільки всі ми в дитинстві переживали драму розбіжностей наших уявлень про книжкових героїв з їх екранними образами: «Як же так? Все не по-справжньому, це зовсім не те…». Безумовно, ми уявляємо собі все зовсім інакшим, але найголовніше – приймати речі такими, якими вони є, а не такими, якими ми їх очікуємо побачити. Власне, головний сенс «Аліси…» саме в цьому.

Advertisements

Твій біль нікого не… понеділок, Бер 22 2010 

Що можна запропонувати в сьогодняшній ситуації повального художнього свинства? Та все те ж, на жаль, – витвір мистецтва, який ні на Євробаченні не почуєш, ні в маршрутці …

Майбутнє на тебе насрало,
Бо ти просрав своє минуле…
(с) Вадим НАРОДИЦКИЙ

Ліні Василівні 80! п’ятниця, Бер 19 2010 

Ліна Василівна Костенко
19 березня 1930 (Ржищів)

КАЗОЧКА ПРО ТРЬОХ ВЕЛЕТНІВ

У чистім полі, в полі на роздоллі,
де колосочки проти сонця жмуряться,
Вернигора, Вернивода й Вернидуб –
три велетні – зібралися та й журяться.
– Ми велетні, ми велетні, ми велетні.
Ми телепні, ми телепні, ми телепні!
І сила ж є, і серце не мізерне,
і сто віків ні вмерти, ні заснути, –
все вернем, вернем, вернем, вернем!
А вже пора було й перевернути.

щастя четвер, Бер 18 2010 

фантастично… чи не так?

20 березня 1968 року народилалась Катя Токмань (Стриженова)…
З днем народження!)))

Притча про професора і студента середа, Бер 10 2010 

Один професор якось в університеті поставив своїм студентам таке питання: «Все, що існує, створено Богом?»
Один із студентів відповів: «Так, створено Богом».
«Бог створив все?» – запитав професор.
«Так, сер» – відповів студент.
Професор запитав далі: «Якщо Бог створив все, значить Бог створив зло, коли воно існує. І згідно з тим принципом, що наші справи визначають нас самих, значить Бог є зло.»
Студент притих, почувши таку відповідь.
Професор був дуже задоволений собою. Він похвалився студентам, що він ще раз довів, що віра в Бога це міф.
Ще один студент підняв руку і сказав: «Чи можу я поставити вам питання, професоре?».
«Звичайно» – відповів той.
Студент піднявся і запитав «Професоре, скажіть, будь ласка, холод існує?»
«Що за питання? Звичайно, існує. Тобі ніколи не було холодно?»
Студенти засміялись над питанням молодої людини.
Студент відповів: «Насправді, сер, холоду не існує. Відповідно до законів фізики, те, що ми вважаємо холодом насправді є відсутністю тепла. Людина або предмет можна вивчити на предмет того, чи мають вони або передають енергію. Абсолютний нуль (-460 градусів за Фаренгейтом) є повною відсутністю тепла. Вся матерія стає інертною і не здатною реагувати при цій температурі.
Таким чином, холоду не існує. Ми створили це слово для опису того, що ми відчуваємо при відсутності тепла.»
Далі студент продовжив: «Професоре, а чи темрява існує?»
Професор відповів: «Звичайно, існує»
Студент відповів: «Ви знову неправі, сер. Темряви також не існує. Темрява в дійсності є відсутністю світла. Ми можемо вивчити світло, але не темряву. Ми можемо використовувати призму Ньютона щоб розкласти біле світло на безліч кольорів і вивчити різні довжини хвиль кожного кольору. Ви не можете виміряти темряву. Простий промінь світла може увірватися у світ темряви та освітити його. Як ви можете дізнатися наскільки темним є який-небудь простір? Ви вимірюєте яку кількість світла там представлена. Чи не так? Темрява це поняття, яке людина використовує щоб описати що відбувається при відсутності світла»
Врешті-решт, молодик запитав професора: «Сер, тоді скажіть – зло існує?»
На цей раз не дуже впевнено, професор відповів: «Звичайно, як я вже сказав. Ми бачимо його щодня. Жорстокість між людьми, безліч злочинів і насильства по всьому світу. Ці приклади є не чим іншим як проявом зла»
На це студент відповів: «Зла не існує, сер, або, принаймні, його не існує для нього самого. Зло – це просто відсутність Бога. Воно схоже на темряву й холод – слово, створене людиною щоб описати відсутність Бога. Бог не створював зла. Зло це не віра або любов, які існують як світло й тепло. Зло це результат відсутності в серці людини Божественної любові. Це ніби холод, що наступає, коли немає тепла, або як темрява, що наступає, коли немає світла»

Ім’я молодого студента було Альберт Ейнштейн…

ХочеЦЦя… четвер, Бер 4 2010 

Мені захотілося залишити цi піснi тут…

ВАЄНГА “Віскі”

Kenny G – Havana (Remix)
Загружено taoufik1. – Видео клипы, интервью, концерты