Трохи раніше я вже писав про це. А сьогодні на бирочці від чайного пакетика “Hyleys” знову прочитав цитату Томаса Пейна: “Для щастя людині необхідно щоб у душі вона була вірною самій собі”. І знову зрозумів те, що нічого у цьому не розумію.

Мені кажуть, що, наприклад, якщо чесна людина вирішить брати хабарі (хоча до цього вона була переконана що не буде і не робитиме цього) – ця людина вже не буде тою якою була, вона зміницця, зрадить своїм переконанням і собі справжньому. Але, разом з тим, зміни у людях відбуваюцця з різних причин, а оскільки мало хто їх аналізує, то можна зраджувати собі і у кращу сторону.

Але ж, якщо людина вчиняє нечесно, то вона просто перестане бути чесною і все. Жодних зрад собі справжньому. Чесна людина завжди поводицця чесно, вихована – етично, голодна – жадібно, нахабна – нахабно і т.д. детектед. Тобто ніякої зради немає – людина є такою, якою вона є.

А коли людина вважає по-одному, а чинить – по-іншому (з різних причин), то це не зрада собі, а щось інше. На мій погляд

А може яскравим прикладом такої зради може бути оце відео?