І насадив бог рай на Сході і нарік його Едем…

Єва прогулювалася по саду і раптом побачила змія. «Змій був хитрішим від усіх звірів польових, яких створив Бог» (1М 3:1). У вигляді змія у саду едемському до жінки звертався, спокушаючи її, сам сатана. Змій запитав Єву: Чи «говорив тобі Бог, що якщо ти скуштуєш плодів з дерева пізнання добра і зла, ти помреш?» Єва відповіла йому: «так, Господь дійсно казав нам не їсти плодів з дерева, що росте посередині саду, і не торкатися його, інакше ми помремо». «Ні, не помрете» – збрехав сатана (1М 3:4). «Якщо ви скуштуєте плодів з цього дерева, ваші очі відкриються, ви станете подібні до богів (елогім), які знають, що є добро і зло».

Призначення людини було стати сином Бога подібно Христу і ангелам (див. Зах 12:8 і Пс 82:6). Якби Адам і Єва не послухалися Бога, вони б не померли. Погрішивши, ти повинен померти, але можеш воскреснути з мертвих. Скуштувавши заборонений плід, Адам і Єва узяли на себе право вирішувати, що для них є добро, а що зло. Вони відкинули духовний Закон Бога, переступивши його. Вони вибрали для себе сторону Сатани у питанні, що є добро, а що зло, замість того, щоб прислухатися до того, що говорив Бог Отець, який знав це краще, ніж будь-хто.

Після того, як Адам і Єва скуштували від забороненого плоду, вони вперше відчули неприємне відчуття гнітючої вини. Вони усвідомлювали, що не послухалися Бога, вчинивши щось, що суперечить Його волі. Вони виразно відчули свою наготу, а разом з цим і сором. Їм захотілося прикрити себе, і вони зірвали інжирне листя, обв’язавшися ними. До того, як перші люди не скуштували від дерева пізнання добра і зла, нагота не заважала їм. Адам і Єва вчинили перший на землі гріх, зробивши те, що Господь повелівав їм не робити. Ця провина надалі змінила життя всього людства. Також як і архангел люцифер був покараний за те, що не послухався Божого Закону, так і люди будуть покарані за те, що, переступаючи закон, потакають власному бажанню.

Після гріхопадіння, Адама і Єву вигнали із раю, де жили вони без турботи і смутку. Вони змушені перебратися на Землю, де долею чоловіка стало добувати хліб свій насущний у поті чола свого, а жінки — народжувати у муках. Майбутнє їм стало невідомим доти, доки воно не стане прийдешнім, а райський сад став недосяжною далечиною. Єва стала причиною того, що «парадіз» — рай, Едем тепер можна заслужити лише ціною безгрішного, праведного життя.

* * *