* * *
сьогодні увечері багато спілкувався з молодим поколінням: журналісти, держслубовці etc. говорили відомо на на які теми: і про донбас (були люди, що нещодавно звідти з відрядження), і про поточні урядові відставки. і от що підсумую.
1) я не розумію оплесків і дифірамб добродію арсенію як “найкращому прем’єрові усіх часів і народів”
2) обраний 2 місяці тому у першому турі президент уже заробив на добрячого копняка, на якого нема потреби навіть чекати ще 40 днів
чим феноменальним вирізнився прем’єр і що доленосного (зважаючи на той один тур) в умовах фатичної війни вчинив за цей час президент? окрім, звісно, володіння англійською мовою
армією займаєцця волонтерський рух, який з кожним днем все більш ширицця і набуває уже цілком організованих форм, угода про асоціацію дивним чином десь припадає пилюкою по шухлядах президентських чиновників, місія мвф тричі подовжуючи термін свого відрядження мовчечки десь ділась, залишивши без відповіді питання “коли черговий транш?”, а головне з березня місяця ми так і не почули що, як і коли збираєцця робити новий уряд, для того, щоб країна стала принципово іншою. і не треба зараз аргументів про війну.
чому ми платимо зарплату мєнтам на донбасі, які давно служать в “ополчєніі”, а на медикаменти пораненим скидаємося з усіх усюд хто чим може?
чому у відносинах з росією ми нічогісінько видимого і притомного не робимо ні на дипломатичному фронті (маестро Дещиця – не вщот), а ні в бізнесово-економічній сфері, проте як манни небесної ждемо санкцій третього рівня від меркель з обамою?
чому міністерсво у справах криму у xyйлостані працює уже три місяці, а українські громадяни у криму мають серйозну проблему навіть вклеїти фотокартку у свій український паспорт? взагалі – яка стратегія уряду стосовно окупованого криму і як довго україські чиновники-бізнесмени і просто бізнесмени вести там свій бізнес, зважаючи на те, що вся українська власність у криму була безпардонно віджата місцевими xyйлятами?
чому нічого не відомо про реформи: які, як скоро, у яких напрямках, з якою метою і т.п.
чому з України дременула команда грузинів на чолі з Бендукідзе, хоча ще кілька тижнів тому вони давали оптимістичні інтерв’ю нашим змі?
таких “чому?” іще є безліч. через це вчинок яценюка мав би бути ним пояснений дещо детальніше, щонайменше. і не треба англійською, краще українською. і не під час виборної кампанії, а негайно. вони ж називали себе урядом “камікадзе”. але сеппуку вийшло дещо незрозумілим і манірним. якщо куля в лоб – то куля в лоб.
а аплодисменти повинні бути потім.
жж нарешті потішив тим, що вирішено одне важливе оргпитання – нарешті заблокований один одіозний мішок з гівном , тобто журнал, що належить не менш одіозному Льву Вершинину. Звісно, це слід було зробити вже давним-давно, але те, що це зроблено зараз – вже добре, треба продовжувати далі – пілюлькіних-xyюлькіних і прочіх фантазерів ще немало лишилось.
хочецця сказати про прекрасне, якого так не вистачає у буденному житті.
так от, сьогодні був у податковій. тобто не це є прекрасним, це – якраз навпаки. хочу сказати про інше: коли їхав з податкової громацьким транспортом там узрів надзвичайно естетичне явище.
те явище було ідеальним з усіх боків: довгі русі коси, неймовірна фігура, гарна і стильна вдяганка, красива хода, гаджет якийсь рожевий і до біса сучасний з білими навушниками і (до всього цього) у тих навушниках – Gare du Nord
явище граційно сіло у маршрутку, біля метро вийшло з неї і швидко, але дуже красиво, дісталось метро і розтануло десь у районі пл. Толстого, мабуть
подумайте добряче після прочитання посту і перегляду ролика (хоча б кількох його хвилин) ще раз нащот “гражданской войни” перш, ніж щось філософствувать на цю тему
звернув увагу, що деякі популярні блогєри за тиждень три дні пишуть, що не ходили на майдан і чому, а потім чотири дні – як ходили і як воно там, на тому майдані
зате кожного дня – свіжа тема
ситуацію з непростими муками вибору і пошуком відповідей на важкі питання вибору куди йти, з ким, що підписувати – асоціацію з Європою чи дружбу з Тайожним союзом, які наслідки такого рішенння etc. – як ніколи влучно ілюструє ця картинка з рекламного ролика Volvo з Ван Даммом.
учора довелось вичитати свого молодшого, а через хвилину після цього замислвся і прийшов до висновку, що навіть не уявляю, що такого мав би зробити син для того, щоби я йому сказав, що у його роки я собі такого не дозволяв…
тьху! чотири рази поспіль написав “ЩО”!
* * *
провів санітарну вирубку у френдополосі: сухостої, кронування і розчистка завалів.
якщо раптом десь когось зачепив неправильно чи ненавмисне – маякніть для відновлення справедливості чи статус-кво
Зайшов нині у наш гастрономчик на розі, взяв пива з кальмарами. Не то, щоб дуже хотілося того пива і тих кальмарів, але їх жеж міг купити, наприклад, Хорошковський. Чи Гарбузов. Чи навіть сам Медведчук.
Так шо скажіть мені спасіба, що я врятував кальмарів з пивом.
Поки що все.
Любі друзі френди!
Кого, як і мене, цікавить добра музика, я намагатимусь ділитися інформацією про неї на новій жж-сторінці adamusic.livejournal.com, яка присвячена саме музиці: новинкам, що з’являюцця постійно по усьому світі і тим альбомам, що виходили раніше, але являють собою певне музичне явище.
Серед музики, яку я люблю є, переважно, джаз у всіх його проявах і напрямках (acid, blues, bossa nova, café, chillout, downtempo, easy listening, future, instrumental, lounge, nu jazz, vocal, тощо) і класичні композиції.
Такий поділ журналу викликаний моїм спостереженням, що не всі однаково цікавляцця музичним ухилом, а завантажувати френд-стрічки френдам тим, що нецікаво, мені не хотілося б.
Так що, ласкаво прошу на http://adamusic.livejournal.com ) Приєднуйтесь і долучайтесь, буду щиро радий бути у компанії меломанів, що також поділяють любов до гарної музики. До речі, на Last.fm мене можна знайти також як adamnet21.
А ця сторінка збереже свою попередню спрямованість: про життя і людей – думки, фото, цікаві факти і місце для спілкування.
Сподіваюсь на ваше розуміння і прихильне ставлення)
adamnet 