твітер і фейсбук четвер, Жов 16 2014 

…повністю віднадили мене від журналу.
життя зараз надто динамічне

@adamnet

про аплодисменти і кулю в лоба субота, Лип 26 2014 

* * *
сьогодні увечері багато спілкувався з молодим поколінням: журналісти, держслубовці etc. говорили відомо на на які теми: і про донбас (були люди, що нещодавно звідти з відрядження), і про поточні урядові відставки. і от що підсумую.

1) я не розумію оплесків і дифірамб добродію арсенію як “найкращому прем’єрові усіх часів і народів”
2) обраний 2 місяці тому у першому турі президент уже заробив на добрячого копняка, на якого нема потреби навіть чекати ще 40 днів

чим феноменальним вирізнився прем’єр і що доленосного (зважаючи на той один тур) в умовах фатичної війни вчинив за цей час президент? окрім, звісно, володіння англійською мовою
армією займаєцця волонтерський рух, який з кожним днем все більш ширицця і набуває уже цілком організованих форм, угода про асоціацію дивним чином десь припадає пилюкою по шухлядах президентських чиновників, місія мвф тричі подовжуючи термін свого відрядження мовчечки десь ділась, залишивши без відповіді питання “коли черговий транш?”, а головне з березня місяця ми так і не почули що, як і коли збираєцця робити новий уряд, для того, щоб країна стала принципово іншою. і не треба зараз аргументів про війну.
чому ми платимо зарплату мєнтам на донбасі, які давно служать в “ополчєніі”, а на медикаменти пораненим скидаємося з усіх усюд хто чим може?
чому у відносинах з росією ми нічогісінько видимого і притомного не робимо ні на дипломатичному фронті (маестро Дещиця – не вщот), а ні в бізнесово-економічній сфері, проте як манни небесної ждемо санкцій третього рівня від меркель з обамою?
чому міністерсво у справах криму у xyйлостані працює уже три місяці, а українські громадяни у криму мають серйозну проблему навіть вклеїти фотокартку у свій український паспорт? взагалі – яка стратегія уряду стосовно окупованого криму і як довго україські чиновники-бізнесмени і просто бізнесмени вести там свій бізнес, зважаючи на те, що вся українська власність у криму була безпардонно віджата місцевими xyйлятами?
чому нічого не відомо про реформи: які, як скоро, у яких напрямках, з якою метою і т.п.
чому з України дременула команда грузинів на чолі з Бендукідзе, хоча ще кілька тижнів тому вони давали оптимістичні інтерв’ю нашим змі?
таких “чому?” іще є безліч. через це вчинок яценюка мав би бути ним пояснений дещо детальніше, щонайменше. і не треба англійською, краще українською. і не під час виборної кампанії, а негайно. вони ж називали себе урядом “камікадзе”. але сеппуку вийшло дещо незрозумілим і манірним. якщо куля в лоб – то куля в лоб.
а аплодисменти повинні бути потім.

такоЄ




@adamnet на http://adamnet.dreamwidth.org/1215165.html

про сенси і правоту четвер, Лип 17 2014 

* * *

>>>…з світу людського буття зі свистом виходить сенс. постійно, як повітря з повітряної кульки, – говорить сенсей Max Frei.

ну так жеж і є, це видно неозброєним оком. а порожнеча, яка утворюється замість втраченого сенсу, найлегше заповнюєцця почуттям власної правоти, бо такий матеріал ідеально лягає саме у цю діру. як і сенс, правота вимагає дій. проте, як би це вірніше сказати… дещо інших дій.
коли сенс вимагає нести його і наповнювати усе, що підлягає наповненню, правота вимагає йти і знищувати все, що їй суперечить. ось чому відсутність сенсу неминуче призводить до агресії. інакше кажучи, якщо вам здаєцця, що для поліпшення вашого життя треба когось убити, у вас замість сенсу – дірка і ви надзвичайно смертні – ось саме зараз.
спробуйте-но примірити цю мірку до оточуючого нас буття і ви будете немало подивовані




All That Jazz (1979) понеділок, Сер 12 2013 

KC_and_All_That_Jazz

* * *

На канікулах однієї теплої південної ночі передивився кіномюзикл Боба Фосса «All That Jazz» (1979). Вперше дивився його дууже давно і майже не пам’ятав, зараз же був просто вражений цією картиною. Можна казати, що переосмислювати її довелось кілька днів.

Звертає увагу, насамперед, цілком відчутний натяк на фільм Федеріко Фелліні «8 1/2», крім того, за своєю сутністю, «All That Jazz» (який я переклав би як «Все – суєта» чи «Суєта суєт») є не шо інше, як варіація на тему «8 1/2» – рефлексії режисера про творчість і власне призначення.

Але якщо «8 1/2» – це дослідження болісного процесу народження фільму, то у Фосса основою стає процес народження шоу. Його намагається скласти і поставити бродвейський хореограф Джо Гідеон (також своєрідна варіація Гвідо Ансельмі з «8 1/2») – здаєцця, alter ego самого Фосса, що підкреслює запрошення на головну роль актора Роя Шайдера, зовні дуже схожого на американського режисера.

Фосс показує дилему

Чарівна сила мистецтва четвер, Сер 8 2013 

* * *

Передивився нині “Увесь цей джаз” 79-го року, тепер не сплю, думаю про вічне
Отжеж…

Про добро і зло понеділок, Сер 5 2013 

* * *

Навіяно книгою про Італію, бо у нас у житті все так самісінько:

якщо зло перемагає, його оголошують добром
(с)

Un homme et une femme п’ятниця, Лип 19 2013 

* * *

Un homme et une femme – Francis Lai & Nicole Croisille

Соціально-зоологічного псот понеділок, Лип 15 2013 

* * *

Сьогодні по роботі знайомився з річною звітністю одного немаленького і ненайгіршого (навіть одного з найкращих) у галузі заводу.
Звернув у вагу на таку статистику: середньооблікова чисельність працівників – близько півтори тисячі осіб, а середньомісячна заробітна плата за минулий рік – 3211 грн.
тут же згадав, як буквально на минулих вихідних прочитав, що за кошторисом київського зоопарку на утримання однієї мавпи передбачаєцця 100 грн. на добу.
от жеж цікаво виходить з людьми, якщо прийняти, що мавпи не сплачують прибутковий податок, ЄСВ, не платять за квартиру і електроенергію, не купують штанів і пальт та не вчать звоїх мавпенят у гімназіях-університетах.

такоЄ

Етимологічно-філософського псот вівторок, Лип 9 2013 

* * *

Сьогодні замислився над таким питанням. Коли щось робицця якнайкраще, коли студент здає прекрасно іспит etc. – тоді використовують визначення “відмінно”, тобто “дуже добре”. Разом з тим, прикметник “відмінний” вказує на те, що хто- чи що-небудь чимось відрізняється від кого-, чого-небудь іншого, а також оті хтось/щось мають високу якість, є дуже гарними чи дуже добрими. Тобто вирізняєцця із суцільної маси посереднього, сірого і пересічного, є такою собі невеликою осібною частиною від загального.

От і питання: невже якісне і гарне завжди повинно бути відмінним? Бути якоюсь невеликою прекрасною частиною на тлі убого і понурого? Чому воно не може бути переважною частиною нашого буття, а відмінним хай краще буде негарне і шкідливе, щоб воно було тією невеликою часткою, яка ізолювалась би нашою свідомістю?

І ще: чи не є це поясненням якоїсь глибинної суті наших життєвих реалій?

Прості істини п’ятниця, Вер 28 2012 

поки що черговий раз пересвідчився, що існує лише два по-справжньому цінних дари, що дані людині – це життя і смерть

Дещо про життя середа, Сер 29 2012 

Інгрід Бергман народилася 29 серпня 1915 року у Стокгольмі, прожила насичене творче життя доки у 1973 році у неї не виявили рак. Вона боролася з цією хворобою дев’ять років, проте 29 серпня 1982 року у віці 67-ми років Інгрід Бергман померла.

дивні у житті бувають співпадіння, чи не так?

Дещо про гроші-2 вівторок, Лип 24 2012 

Зараз маю вільний час, а тому читаю грубі літ.журнали з різними серйозними темами у заголовках. От прочитав нині один з тематичною вивіскою “Бабло” – присвячений чомусь філософії і, звісно, – грошам.

Тому я знову про гроші.

Серед іншого, майнула така думка: висловлювання “гроші – ніщо” і “гроші – все” є однаковою мірою невірними. Погодьтесь, що гроші дають свободу і незалежність (пропорційно їх кількості). Проте за гроші не купити кохання, дружбу, молодість чи здоров’я (хоча вони, звісно цьому і можуть немало посприяти).

І щастя – також категорія, котру не виміряєш грошовим еквівалентом. Гроші взагалі погано поєднуюцця з духовністю, хоча відкидати таку можливість, ясна річ, ніхто не збираєцця також, оскільки існують ці поняття паралельно одне одному.

Бідність не містить у собі жодних таких чеснот як духовність, радість, доброчесність, порядність. І сенс життя не може полягати у бідності. Злидні псують людей не менше, ніж багатство, породжуючи заздрість, злобу, лінощі і ненависть.

Гроші (поза їх кількість) також не принесуть ні щастя, ні добра, ні задоволення, ані душевного спокою чи людської мудрості.

А тому висновок – гроші нейтральні, вони не є добро чи зло самі собою. Гроші є тим, що вкладають у них люди.

Дванадцять простих правил життя неділя, Кві 22 2012 

1. Якщо обіцяли передзвонити – передзвоніть.
2. Запізнюєтеся? Знайдіть спосіб попередити про це.
3. Не смійтеся з чужих мрій.
4. Не повертайтеся до людей, які зрадили вас.
5. Проводьте більше часу з батьками – момент, коли їх не стане, завжди настає несподівано.
6. Ввічливість підкорює міста, користуйтеся нею частіше.
7. Вмійте визнавати свої помилки.
8. Відмовтеся від звички скаржитися.
9. Навіть за серйозної сварки не намагайтеся зачепити людину за живе. Ви помиритесь (швидше за все), а от ті слова запам’ятаються надовго.
10. Кажіть правду і тоді не доведеться нічого запам’ятовувати.
11. На початку дня робіть найважчу і найбільш неприємну справу. Коли ви зробили її – протягом залишку дня вас не турбуватимуть непотрібні думки.
12. Ніхто нікому нічого не повинен. Забудьте це слово “повинен”. Викиньте його з активного лексикону. Інакше дійсно можете загрузнути у боргах і не тільки матеріальних, а ще й моральних.

Дещо про самопізнання середа, Лют 8 2012 

Глубинной целью Вашей личности является комфорт как в физическом смысле этого слова, так и в отношениях с людьми. Грубые манеры, бестактность, отсутствие душевной теплоты со стороны окружающих глубоко ранят Вас. Вы стремитесь к гармонии, покою, здоровому образу жизни

во как
Оч.пріятно, я – ISTP

а ким є ви?

тут був я

@adamnet

Кого бояцця наші діти понеділок, Січ 30 2012 

Кого боятся подростки

Осенью Катерина Мурашова провела небольшое исследование, о котором ей на прошлой неделе напомнил материал Веры Рыклиной про одиночество. Ниже Катерина представляет читателям полученные результаты и предлагает вместе их обсудить 

 

Кого боятся подростки

Моя рабочая гипотеза была такова: современных детей слишком много развлекают, в результате они не умеют сами себя занять, избегают встречи с самими собой, от чего, в свою очередь, своего внутреннего мира совершенно не знают и даже боятся.

По условиям эксперимента участник соглашался провести восемь часов (непрерывно) в одиночестве, сам с собой, не пользуясь никакими средствами коммуникации (телефоном, Интернетом), не включая компьютер или другие гаджеты, а также – радио и телевизор. Все остальные человеческие занятия — игра, чтение, письмо, ремесло, рисование, лепка, пение, музицирование, прогулки и т. д. — были разрешены.

Во время эксперимента участники по желанию могли делать записи о своем состоянии, действиях, о приходящих в голову мыслях.

Строго на следующий после эксперимента день они должны были прийти ко мне в кабинет и рассказать, как все прошло.

При возникновении сильного напряжения или других беспокоящих симптомов эксперимент следовало немедленно прекратить и записать время и, по возможности, причину его прекращения.

В моем эксперименте участвовали в основном подростки, которые приходят ко мне в поликлинику. Их родители были предупреждены и согласились обеспечить своим детям восемь часов одиночества.

Вся эта затея казалась мне совершенно безопасной. Признаю: я ошиблась.

Результати експерименту ошелешують…

Така неділя понеділок, Січ 30 2012 

Сьогодні (точніше вже учора) мав абсолютний вихідний: дочитав останню (здаєцця?) прекрасну і доволі незвичну книгу-попередження Л. Улицької, подивився феєричний шестигодинний фінал Australian Open, а у вечері завдяки новорічному подарунку від Д. Мороза побував на виставі Молодого театру – вперше за багато років. Жаль, лишень, що оголошений допрем’єрний показ замінили на виставу, що йде вже від 2007 р.

Непогана неділя вийшла)

Розпочніть тиждень з гарної музики!)


Мирослав Скорик – Мелодія
Аранжування та оркестровка – Мелані Местре

Barcelona Classic Academy Choir – Lviv Symphony Orchestra –
Palau De La Musica , BARCELONA

L.S.O. – Lviv Symphony Orchestra
Conductor – Melani Mestre

@adam from net

Дещо про економіку четвер, Січ 26 2012 

у одному маленькому містечку був готель. якось до містечка приїхав бізнесмен і вирішив поселитись у цьому готелі. він дав авансом 100 доларів хазяїну і пішов оглянути номер. тим часом хазяїн відразу ж заплатив заборговану зарплату прибиральниці, та розрахувалась за місяць по боргах у барі, бармен нарешті заплатив кухарю, а кухар відразу повернув борг хазяїну готелю. заїжджий бізнесмен повернувся і не став селитись у готелі. він забрав свої гроші назад, проте ціле містечко встигло позбулось боргів…

@adam from net

Цікава цяцька вівторок, Січ 24 2012 

за наводкою і дякуючи [profile] milga1000000 даю лінк на прикольний ресурс, що видає висновок про сумісність людей на основі їх біоритмів

страшенно цікаво! хоча не стовідсоткова істина, звісно, проте дещо про свої стосунки з партнерами може дізнатись))

It don’t mean a thing – Duke Ellington

@adam from net

Дещо про ініціативу вівторок, Січ 10 2012 

Взагалі якщо жінка виявляє якусь ініціативу у стосунках, то я не бачу у цьому нічого поганого. Але жінка повинна розуміти, що виявляючи таку активність вона, за переконанням чоловіка, ніби бере на себе відповідальність за те що відбуваєцця. Точніше – за те, що відбуватимецця далі.

Я не знаю, добре це чи погано.

Коли ж ініціатива належить чоловікові, то подальші відносини з жінкою – це, у певному сенсі, його головний біль. Він заявився, нехай, що називається, і відповідає.

Може саме тому чоловіки зайвий раз і не квапляться з пропозицією кавою та запитаннями про номер телефону.

А музика просто так, зовсім не по дєлу

Дещо про істинні цінності-2 понеділок, Гру 26 2011 

Мало у світі залишилося насправді цінних речей. Гроші і кохання – ось, мабуть, все.

Далі за лінком більше>>>

Édith Piaf – Ne me quitte pas

Дещо про істинні цінності понеділок, Гру 26 2011 

Мало у світі залишилося насправді цінних речей. Гроші і кохання – ось, мабуть, все

Ні те, ані інше не купиш. І гроші, і кохання потрібно завоювати, заслужити, заробити. І кохання, і гроші легко розтринькати, не помітивши навіть, як це сталося.

Гроші і кохання роблять нас чесними. Ми не брешемо, коли платимо: гроші ж – це не слова, їх не кидають на вітер. Ми не брешемо, коли кохаємо, а якщо і брешемо, то лишень собі.

Гроші і кохання – це найбільше, що ми можемо дати іншим. І найбільше, що ми маємо право брати у інших. Гроші і кохання – це те, що нас пов’язує. Гроші і кохання – так, це ми, це все ми.

Кохання не купиш за гроші. Так, це вірно. Проте…

Проте і гроші не заробиш коханням. Сексом – можливо. Коханням – ніколи.

Кохання і гроші. Вони існують поряд, але у різних вимірах. Немов інь і янь. Як чоловіки і жінки. Як козли і капуста.

Кохання і гроші. От чого не буває багато. А якщо буває, то цей надлишок є фатальним.

Трапляєцця, кохання вбиває. Гроші, інколи, також.

Гроші можуть вбити кохання, а кохання здатне знищити гроші. Це одвічний бій Годзіли з Кінг-Конгом, і у разі чиєїсь перемоги фільм закінчицця.

І тоді нам доведецця піти додому.

А дому, власне, у нас і немає.

Існують тільки дві речі, а все інше є фікцією.

Гроші + кохання.

Дякую А.Фрінлянду за розумні думки

Édith Piaf – Ne me quitte pas

@adam from net

Наступна сторінка »