***
ніколи не забуду цю пам’ятну дату, що викарбувалася у моєму серці, мабуть, назавжди. Пройдуть роки, промайнуть каравани подій, порохом історії притрусяцця спогади.
Проте ніколи не забудецця день, коли я на білому Іл-86 прилетів у Союз, у Бориспільський аеропорт, додому на ДЄМБЄЛЬ!
У мене поки що все.
ностальгія, правда цього не всім зрозуміти, тоді не всі поверталися
ні, це не ностальгія, ні разу
Вітання! )
дякую)
оце так номер. тут дємбєль, літак – Київ, а тут 26.04.86.
дємбєль уже давно не тут, а іменно – там
а де ви служили?
у армії країни, що накрилась мідним тазиком)
викрутились)) я мала на увазі, в якій країні ви служили)
будете здивовані, але накрились обидві: і та, котрій служив і та, у котрій я це робив
значить ГСВГ
развєдрота?!))
не буду здивована. а особливо тим, що ви все одно не скажете))
мене все одно вичислили)
але не я)) я все одно не розумію тих великих літер..)
то одна закордонна групіровка)
от тепер панятна! групіровка закордонна – одна))
іменношо!)
Ха, салабон!
А я 26.04.86 ходив у музей. От.
я дємбєльнувся дєдушкою!
от
а музей, до речі, не на Терещенківській?
ДМБ82!
Музей – у Музейному провулку.
нє, ну то само собою)
Я знаю двох (!) чуваків, у яких у шифонєрах висять парадки з усіма значками й аксельбантами.
Пака парадку моль нє сьєла
Страна маґучая живьот!
це ужасний жах
а у мене
чоловік акурат перед дембелем зірвався втихаря до батьків, а тут чорнобиль бахнув, усюди патрулі, піймали його…
…нууу, на місяць довше довелося служити. і в рядових демобілізуватися.
Re: а у мене
ну і то ще добре
Re: а у мене
точно шо. сей місяць можна було якраз під реактором траншеї рити, а не у Бродах.
Re: а у мене
іменно шо
А я тоді тільки повістку отримав.
Так, розумію: ніякої ностальгії, але й не забудемо ніколи.
…ще вернеться весна,
а а молодість не вернецця,
не вернецця вона(с)