сиджу зараз на терасі, #слухаю Gare du Nord, дихаю запахом свіжепокошеної трави і достигаючих яблук з тисячею інших домішок, п’ю свіже молоко з маковим калачем, дослухаючись до цвіркунів і власних відчуттів.
а на горі завис між кучерявими хмарками місць уповні, бо заплутався у яблуневих вітах. і так гарно, так приємно – просто якесь тихе щастя чи що.


Котилось літо догори,
Вже котиться униз.
У кучеряві явори
Багрянці заплелись.
Запахнув сушений чебрець
І чути яблук смак,
Танцює коник-стрибунець
Прощальний свій гопак.

* * *
Ось, вже троянд вогонь погас
І не почуєш бджіл.
І все, що спас в саду припас
Поставлено на стіл.
Роса немов прощань сльоза,
І літечко мина,
Вже серпень в річці відв’язав
Для осені човна.

В. Крищенко

Advertisements