Зараз маю вільний час, а тому читаю грубі літ.журнали з різними серйозними темами у заголовках. От прочитав нині один з тематичною вивіскою “Бабло” – присвячений чомусь філософії і, звісно, – грошам.

Тому я знову про гроші.

Серед іншого, майнула така думка: висловлювання “гроші – ніщо” і “гроші – все” є однаковою мірою невірними. Погодьтесь, що гроші дають свободу і незалежність (пропорційно їх кількості). Проте за гроші не купити кохання, дружбу, молодість чи здоров’я (хоча вони, звісно цьому і можуть немало посприяти).

І щастя – також категорія, котру не виміряєш грошовим еквівалентом. Гроші взагалі погано поєднуюцця з духовністю, хоча відкидати таку можливість, ясна річ, ніхто не збираєцця також, оскільки існують ці поняття паралельно одне одному.

Бідність не містить у собі жодних таких чеснот як духовність, радість, доброчесність, порядність. І сенс життя не може полягати у бідності. Злидні псують людей не менше, ніж багатство, породжуючи заздрість, злобу, лінощі і ненависть.

Гроші (поза їх кількість) також не принесуть ні щастя, ні добра, ні задоволення, ані душевного спокою чи людської мудрості.

А тому висновок – гроші нейтральні, вони не є добро чи зло самі собою. Гроші є тим, що вкладають у них люди.

Advertisements