Originally posted by at Український імпресіонізм

Я поки не маю чого показати зі свого малювання, тому поділюся однією чудовою знахідкою.
Сонце зробило цю велику систему незамкненою, великий жовтий двигун усіх цих життів.
І на межі сонця й тіні з'явилися живопис і графіка. Можливо тому, що був дощовий день, чи внутрішнє радіо було налаштоване на правильну хвилю, але в харківському художньому музеї було це особливо відчутно.
Я відкрила для себе художника.
Беркос Михайло.
Це перш за все колір. Це зрілий, соковитий український імпресіонізм.


Капрі
1899, дерево/олія 41х34

Цей неймовірний фіолетовий – це перша картина яку я побачила. Невелика, насичена картина.



Пейзаж в Оверні. франція
1891, дерево/олія 27х41

Мені сподобалась географічна ширина цього художника – від харківських хуторів до Венеції.


Болото. Село Благодатне
1895, полотно на картоні, 38х42,2

Ця, цілком можливо ненавмисна, алюзія з лататтям Моне мене усміхнула 🙂


Льон цвіте
1893, полотно, олія, 126х198,5


На хуторі. мала Данилівка
1903, полотно на картоні, олія, 23,9х33,9

Цей колір, це дихання відчувається наперекір фотканню, друку і скануванню 🙂


На рейді поблизу Венеції
1903, папір, акварель, 33 х 50,5
Сорренто
1899,полотно на картоні, олія, 39,5х48,3



Вулиця в Умані
1895, полотно, олія, 89,5х132,5

Так дивно, такі різні художникі, такі різні країни, такі схожі шляхи пошуку. Клод Моне писав залізниці, щоб передати відчуття диму, а тут така красива курява 🙂


Яблуня цвіте
1919, дерево, олія, 23,5х43,8


Острів Іскрія
1899, полотно, олія, 101,5х164



Будяки
1898, полотно на картоні, олія, 47 х 65,5

А ці будяки – моя улюблена картина 🙂

П.с. Всі картини безсовісно пересканені з брошури присвяченої 150-річчю від народження художника.
Автори фото Леонід Куліков, Михайло Квітка

Advertisements