Пройшло вже сім років і двадцять днів
Як як мій корабель збився зі свого курсу
Плаваючи у забутті
Без мети, без свого дому
Спогади тануть, кольори зникають
Розчиняючись у вічному світлі
Зморщуюцця м’язи, скорочуюцця кості
Рухаючись зі швидкістю від страху
Розум розмиватися (амнезія)
Мова стає нерозбірливою (амнезія)
Колір обличчя сіріє,
Бажання зникають…

Astrud astronette
У зорях усі забудуть…

Advertisements