29 лютого, у день святого Освальда, згідно давній ірландській (чи шотланській) традиції, жінки можуть самостійно робити пропозицію руки і серця чоловікам.
Оскільки цей день припадає на 29 лютого тому відзначають його лише раз на чотири роки. Саме в цей день дівчата, що страждають від нерозділеного кохання, не боячись косих поглядів і громадського осуду, можуть зробити пропозицію вподобаному чоловікові.
Традиція дня святого Освальда зародилася ще у V столітті в Ірландії. Давні перекази свідчать, що одного разу свята Бригіта Ірландська прийшла до святого Патріка і повідала йому про нелегку долю жінок її монастиря, які страждали від нерозділеного кохання. Бригіту, зокрема, дуже обурювало те, що жінкам було заборонено проявляти ініціативу у відносинах і слід було лише чекати пропозиції руки і серця від чоловіка. Святий Патрік перейнявся проханням Бригіти і дав дозвіл представницям прекрасної статі робити пропозиції своїм обранцям, але лише у високосний рік. Кажуть, що Бригіта Ірландська покликала в чоловіки самого Патрика, але згоди не отримала. Згодом таке право було обмежене лише одним днем – 29 лютого.
Ця дуже неоднозначна традиція закріпилась згодом і у законі ХІ століття, за яким чоловік, який відмовить у цьому випадку, зобов’язаний сплатити штраф.
Ще далі просунулися в цьому питанні шотландці. За часів, коли королевою там була неповнолітня Маргарет Норвезька Діва, лорди ухвалили доволі незвичайний закон. Стурбовані зростаючою кількістю старих дів у знатних давніх родинах Шотландії – оскільки чоловіки-лицарі тисячами гинули на поєдинках і у війнах – лорди в парламенті оголосили , що з 1288 року і в усі часи 29 лютого жінкам дозволяється самим пропонувати шлюб чоловікові, а він не має права відмовитися. Якщо все ж обранець відмовлявся, то він був зобов’язаний понести досить значне покарання: поцілувати відторгнуту жінку, подарувати їй шовкову сорочку чи пару рукавичок, виплатити один фунт і т.д. Однак, щоправда, спроби розшукати відповідні документи парламенту Шотландії про цю незвичну справу так і не увінчалися успіхом, а тому жодних доказів існування цього закону немає.
Схожі акти існували і в інших країнах Європи. У Данії, наприклад, якщо жінка була відторгнута, то в якості компенсації нареченій-невдасі належало отримати від свого обранця 12 пар нових рукавичок. В Англії чоловік, що відхилив пропозицію руки і серця, повинен був подарувати дівчині шовкове плаття червоного кольору. Така традиція увійшла в англосаксонське право у 1600 році, проте її дотримання не вважалося обов’язковим оскільки 29 лютого за англійськими законами не мало належного юридичного статусу і не вважалося справжнім днем.

Ну чистісінька варварство, як на мене. Цікаво, хто б тепер підтримав такі нецивілізовані закони?

Advertisements